Гривня падає виключно через страх потенційної війни. І «нервуватиме» допоки ця загроза зберігатиметься
Протягом минулого тижня курс долара до гривні, активно підстрибуючи, загалом зріс на 1,3% – з 27,95 до 28,32 грн за долар. І девальваційний тиск на неї продовжується. Основна причина – ескалація геополітичної ситуації та очікування російського вторгнення. У цій напруженій ситуації іноземні власники українських державних цінних паперів почали їх активно позбуватися від гріха подалі, чим і спровокували попит на іноземну валюту на міжбанківському ринку. Від початку року портфель ОВДП на руках нерезидентів скоротився на 8,3 млрд грн, і темпи його «зхуднення» зберігаються. Інших же факторів для нинішнього знецінення гривні, кажуть експерти, немає. Адже експортери та трудові мігранти цілком успішно наповнюють країну доларами, з якої інвестори воліють сьогодні втекти. Що ж чекає нас далі?
Коли геополітика гірше редьки
В Нацбанку запевнили, що саме нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії й веде до падіння вартості українських активів та посилення девальваційного тиску.
"Нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії позначається на падінні вартості українських активів та посиленні девальваційного тиску. Тривале збереження геополітичного напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів. Також воно буде значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування", – сказав на останньому монетарному брифінгу голова Національного банку Кирило Шевченко. На брифінгу йшлося про рішення регулятора збільшити облікову ставку НБУ до 10%. Голова Нацбанку зазначив, що у разі загострення геополітичних ризиків Нацбанк буде готовий до посилення монетарної політики.
При цьому, у НБУ додають, що вагомим ризиком залишається й подальше розгортання світового інфляційного сплеску, зокрема, і через збереження високих цін на енергоносії та продовольство у світі. В Департаменті ж відкритих ринків Національного банку волатильність курсу пояснюють двома факторами.
"Ситуація на валютному ринку була турбулентною, так як наклалось два фактори: перший – геополітика, другий – це те, що у нас у січні кожного року сезонний сплеск попиту на іноземну валюту, пов'язаний з великими бюджетними витратами в грудні. Тобто в грудні минулого року Мінфін витратив 76 млрд грн, частина цих коштів через певний час пішла на валютний ринок, тому ці два фактори пояснюють підвищення попиту на валюту в січні", – каже глава департаменту Олексій Лупін.
Отже, гривня перевищила позначку у 28 грн, і це спричинило підвищену стурбованість та певну панічність на ринку. Однак, за словами, експертів, нічого незвичного поки не сталося, оскільки курс гривні вже був таким ще на початку минулого року. Більш того, в бюджеті-2022 середньорічний курс долара заклали 28,6 грн, тоді як у бюджеті-2021 було 29,1 грн.
«Сьогоднішній рівень курсу це приблизно той, що був на початку минулого року, тому чогось зовсім незвичного поки не відбувається, – пояснив Укрінформу Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Institute. – Але водночас девальвація була досить швидкою і це викликало тривогу». Аналітик каже: є певний несприятливий економічний фактор. «Умови зовнішньої торгівлі зараз склалися не настільки позитивно, як було в середині минулого року. Якщо влітку ми експортували метали за піковими цінами, і на початку збирання урожаю могли експортувати пшеницю також за доволі високими цінами, то зараз погіршується ситуація з імпортом – ми змушені імпортувати енергоносії за високими цінами. Зокрема на сьогодні, окрім газу, ми іпортуємо вугілля і все це негативно позначається на нашому торгівельному балансі».
При цьому ймовірний ризик загострення конфлікту з Росією створює негативний фон для інвесторів, які через це активно виходять з українських боргових цінних паперів. За даними Центру макроекономічного моделювання KSE Institute, наприклад, з початку року інвестори скоротили свою присутність в ОВДП більш ніж 6%. Це також створює дизбаланс на валютному ринку. «Нерезиденти спостерігають за ситуацією і хочуть закріпити свої прибутки, поки гривня є відносно міцною. Тому виходячи з ОВДП, посилюють попит на долари. Національний банк може згладжувати надмірні коливання курсу і він це робить. Якщо спостерігати за його діями на міжбанку, то помітно, що він останніми днями був продавцем валюти на міжбанку, намагаючись дещо пригальмувати девальваційні процеси», – розповів Ігор Дейсан.
То валютна турбулентність вже позаду чи ще попереду?
Утім, за словами Олексія Лупіна, НБУ вже побачив перші ознаки стабілізації курсу. "Ринок досить спокійно пройшов через турбулентність з курсом. По-перше – готівковий ринок не сильно віддалявся від міжбанківського валютного курсу, по-друге – ми не фіксували жодного звернення, що немає доларів у касі банків чи обмінників", – зауважив Лупін. Тому, і фінансисти, й регулятор досить оптимістично налаштовані. Навіть попри начебто великі суми ЗВР, які довелося «спалити» у зв’язку з коливаннями курсу.
«Протягом січня цього року Нацбанк України агресивно продавав долари із своїх золотовалютних резервів (ЗВР). Загалом, продано $751.7 млн, – нагадав президент інвестгрупи УНІВЕР Тарас Козак. І відповідаючи на питання, яке усіх тривожить – чи вистачить ЗВР НБУ на підтримку гривні? – відповідає ствердно. Вистачить. Оскільки останніми роками в діях НБУ переважає чистий викуп (купівля мінус продаж). За його підрахунками, загалом за останні чотири роки, Нацбанк купив у ЗВР за гривні $12 млрд 758 млн. І це дійсно гігантська сума за мірками української економіки.
«За останні три дні ситуація на міжбанку заспокоїлася. Ба більше, експортери, які під час зростання долара «притримували» продажі експортної виручки, почали швидко продавати накопичені долари. Як наслідок, курс долара на міжбанківському ринку почав падати і НБУ відкупив $20 млн назад.
На думку фінансиста, якщо не буде подальшого загострення з боку Росії, то курс долара невдовзі впаде нижче 28 ₴/$.
Однак аналітики порталу «Мінфін» зазначають, що попри відносне зниження пристрастей на міжбанку, гривня продовжує залишатися у підвішеному стані. І її курс найближчим часом залежатиме від поведінки великих місцевих гравців та нерезидентів. «А ось тут якраз багато нюансів. Частина іноземців продовжує виходити з українських ОВДП, але частина – вирішила на цьому підзаробити та активно торгує облігаціями на вторинному ринку у форматі «в дві сторони», – стверджують аналітики. До того ж, за їхніми словами, нині починається період відшкодування ПДВ великим експортерам, що знижує їхній інтерес до продажу валютної виручки. Тому певна перевага попиту при нестачі пропозиції – реалії найближчих днів на валютному ринку.
І попри те, що Нацбанк активно розпродав з початку січня вже більше $700 млн, щоб збити ажіотаж на міжбанку, девальваційний тиск на гривню продовжується. «Відтепер регулятор «на роздоріжжі». Або продовжувати втрачати резерви, але тоді опинитися під вогнем критики МВФ та уряду. Або відпустити ситуацію з курсом, але тоді отримати проблеми зі зростанням цін та інфляційною статистикою. А бути «крайніми» у чиновників Нацбанка явно бажання немає. Тому, найближчими днями Нацбанк намагатиметься всидіти одразу «на двох стільцях» – і резерви особливо не витрачати, але й курсові стрибки якось згладжувати», – припускає «Мінфін».
Тож, очікується, що найближчі тижні на валютному ринку України будуть неспокійними.
"Гривня вранці в понеділок (24 січня. – Ред.) відновила падіння щодо долара, відкотившись до 28,36 грн за долар, втративши на відкритті більш як 0,5%. Погіршення новинного фону щодо можливої агресії РФ, інформація про евакуацію сімей дипломатів США та розгляд можливої евакуації інших посольств, а також заяви утриматися від відвідання України та РФ дають імпульс іноземним інвесторам відновити вихід з України. З початку року портфель ОВДП на руках нерезидентів скоротився на 8,3 млрд грн, і темпи його падіння зберігаються", – зазначив керівник відділу аналітики ДК Forex Club Андрій Шевчишин.
За його словами, ситуацію посилює погіршення епідеміологічної ситуації. Івано-Франківська область перейшла в червону зону, а темпи зростання захворювань в інших регіонах вказують, що червону зону також незабаром запровадять у багатьох регіонах.
Імпортери також зберігають активність на ринку, проте локдаун та побоювання його запровадження їх починає притримувати.
Складною залишається ситуація з газом. Проте імпортери газу не проявляють своєї активності на ринку, оскільки розуміють, що вихід НАК навіть з пролонгованою купівлею валюти для імпорту газу може суттєво натиснути на гривню, особливо у період відпливу капіталу нерезидентів.
"Після нетривалої стабілізації, гривня продовжить послаблення, прагнучи до максимальних рівнів поточного року зони 28,5-28,6 грн за долар. НБУ у разі суттєвого пресингу покупців постарається згладити рух, проте навряд чи зупинить. Крім новин про ситуацію на кордонах та зведень про нові захворювання, стежимо на тижні за розміщенням Мінфіну (швидше за все черговим невдалим через низькі пропоновані ставки по ОВДП), а також за відшкодуванням ПДВ, яке може знизити і без того невелику пропозицію валюти. Ну і вишенька на торті – засідання ФРС США", – написав Шевчишин.
«З'явився посилений негативний фон, однак, якщо ситуація надалі кардинально не змінюватиметься, і курс орієнтуватиметься виключно на економічні фактори, то подальшої суттєвої девальвації не має бути», – своєю чергою переконує Ігор Дейсан. На його думку, ризики в тому, що досить ймовірно під час опалювального сезону Україні доведеться імпортувати газ за вищою ціною і це означатиме, що можливо погіршуватиметься торгівельний баланс, що може позначитись на курсі. «Однак НБУ має достатньо резерів, аби такі речі нівелювати», – резюмує експерт.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
