У МОЗ розповіли, у яких випадках потрібно викликати швидку

У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, в яких випадках громадянам треба викликати швидку допомогу, а в яких звертатися до свого сімейного лікаря.

Про це повідомляють #Букви, посилаючись на офіційне роз’яснення Міністерства.

Відповідно до Правил виклику, Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках, коли пацієнт або інша особа повідомляє про такі скарги або симптоми:

• непритомність або порушення притомності;
• судоми;
• раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
• раптовий біль в грудній клітці;
• раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням або нудотою;
• раптове порушення зору;
• порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово;
• гіпо- та гіперглікемічна кома;
• гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
• значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
• ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
• порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
• анафілактична реакція, спричинена різними чинниками;
• укуси змій та павуків;
• травми, які загрожують життю;
• нещасні випадки будь-якого характеру;
• тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю;
• асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
• надзвичайні ситуації будь-якого характеру;
• гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
• інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини.

Наголошується, що у таких випадках “Швидка“ має приїхати на виклик, щоб надати першу допомогу хворому чи потерпілому і доставити його до лікарні.

Як швидко повинна приїхати Бригада?

Норматив прибуття за зверненнями, що належать до категорії критичних складає 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера та прийому виклику. Зважаючи на можливі ускладнення (дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення цього нормативу, але не більше ніж у 25% випадків.

Нормативи прибуття за зверненнями, що належать до категорії екстрених, складають 20 хвилин. З огляду на можливість ускладнень допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 15% випадків.

Які випадки належать до критичних, а які до екстрених?

До критичних звернень належать звернення про стани, які супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі й зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До екстрених належать звернення при станах, що супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені; і зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

В інших випадках, наприклад, температурі вище 38° чи білю у горлі, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря.

У МОЗ зазначили, що бригада “швидкої допомоги“ не виїжджає:

• до пацієнтів для виконання планових призначень лікаря з надання первинної медичної допомоги, а також для виконання ін’єкцій, інфузійної терапії, перев’язок, планової заміни катетерів, зондів, інших планових призначень та маніпуляцій;
• до пацієнтів, які перебувають під наглядом лікаря з надання первинної медичної допомоги з приводу загострення хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
• до пацієнтів для надання стоматологічної допомоги;
• для видалення кліщів;
• для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров’я, а також для надання судово-медичних висновків;
• для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи.

Крім того, у Міністерстві нагадали, що про появу симптомів коронавірусної хвороби необхідно повідомити свого сімейного лікаря. Сама по собі наявність температури або кашлю не є підставою для виїзду бригади екстреної медичної допомоги чи госпіталізації.

Натомість якщо пацієнт відчуває біль у грудній клітці, задишку у стані спокою, має сатурацію менш як 92%, порушення свідомості чи інші ознаки, які загрожують життю та свідчать про критичний стан – варто телефонувати на 103.

У грудні минулого року Кабінет Міністрів запровадив чотири категорії терміновості викликів швидкої допомоги. Зокрема, залежно від стану пацієнта звернення до “швидкої” розділяються на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні.