В серпні 2000 року атомний підводний човен «Курськ» покинув порт за російським Північним полярним колом на навчання у Баренцевому морі. Невдовзі одна з торпед вибухнула в люку, що вбило більшість із 118 членів екіпажу і відправило уламки, разом із 23 уцілілими, на дно моря. (Серед загиблих підводників було вісімнадцять моряків із українського Криму).
Вибух зафіксували сейсмографами в усій Європі, проте російські ВМС публічно не підтвердили катастрофи. Президент Володимир Путін, тоді ще тільки три місяці на посаді президента під час першого терміну в Кремлі, продовжував відпочинок на Чорному морі, ніяк не коментуючи подію протягом тижня, аж поки неохоче не повернувся до Кремля.
У знищеній субмарині 23 уцілілих забарикадувалися в затопленому задньому відділенні, очікуючи на порятунок, який ніколи так і не прийшов. Лише після дев’яти днів від аварії, 21 серпня, команда британських і норвезьких водолазів пробралася до судна і знайшла весь екіпаж мертвим. Два десятиліття по тому ця катастрофа, яка змінила російську політичну систему, залишається таємницею, затьмареною приховуванням інформації після аварії.
12 серпня Росія стримано відзначає 20-у річницю аварії підводного човна «Курськ». У Санкт-Петербурзі, під час церковної служби, зачитали імена 118 членів екіпажу, а потім відбулася церемонія покладання квітів на місцевому цвинтарі, де поховано 23 із них.
«Наше основне завдання нині – пам’ятати про наших героїв, командира та екіпаж. Ми хочемо, щоб всі жителі, всі росіяни, знову повернулися до тих подій», – сказав петербурзький чиновник Олександр Ржаненков на пресконференції 10 серпня. Щонайменше шість інших російських міст оголосили меморіальні церемонії.
Незважаючи на визначну роль на політичному шляху Путіна, цей епізод, який був першим його випробуванням як президента, поступово зникає з колективної пам’яті через те, що про нього не говорить державне телебачення чи перші особи.
Згідно з опитуванням центру «Левада», у 2015 році, з нагоди 15-х роковин катастрофи, частка росіян, які вважають, що влада неправильно відреагувала на аварію, зменшилась вдвічі. Лев Гудков, директор соціологічного центру, пояснює цей феномен браком офіційної інформації про цю та інші трагедії, до яких, як вважається, причетні органи влади.
Путін повівся «ганебно» після новини про трагедію, сказав Гудков, а потім намагався досягти, щоб подія поступово зникла з пам’яті людей.
«Тиша щодо катастрофи призвела до ситуації, в якій дуже багато людей просто забули про неї, – сказав Гудков у коментарі Радіо Свобода. – Інформація про подію заблокована цензурою, а дискусії продовжилися лише в соцмережах».
Проте Гудков припускає, що якби «Левада» провела повторне опитування цього року, відсоток критичних відповідей про офіційну реакцію був би більшим, ніж 2015-го.
Втім, тиша російського державного телебачення, яке досі є основним джерелом інформації для населення, попри поширення соцмереж, підкреслює зміни у політичному просторі Росії за 20 років після катастрофи підводного човна «Курськ».
«Просто забута»
У серпні 2000-го, канали, які нині підтримують Путіна, належали приватним особам і часто критично зображали його уряд. Перший канал, який тоді належав магнатові Борисові Березовському, постійно транслював новини про невмілу реакцію влади та порівнював ставлення до трагедії з «Курськом» із Чорнобильською катастрофою 1986 року.
У книзі журналістки Кетрін Белтон «Люди Путіна», де йдеться про його шлях до влади, особа, близька до президента Росії, повідомляє, що новообраний Путін був паралізованим катастрофою «Курська» та вкрай збентеженим через те, як телебачення посилювало негативний імідж влади.
«Він не знав, як із цим впоратися, тому намагався уникнути відповідальності», – каже колишній соратник Путіна у книжці Белтон. «Норвежці та інші були налаштовані допомогти. Але він не хотів, щоб вони з’ясували, що всі померли, тому просто відмовився від допомоги – що, звісно ж, ще більше погіршило ситуацію».
Коли Путін нарешті через 10 днів після катастрофи відвідав закрите військове місто, де був розташований порт субмарини «Курськ», та поговорив із залою, наповненою сумуючими родичами. Він звинуватив у трагедії економічний та військовий спад у Росії у минулому десятилітті – перед тим, як сам прийшов до влади. Також Путін засудив телевізійні канали, які критикували владу.
«Вони купили ЗМІ і тепер маніпулюють громадською думкою», – сказав він про Березовського та інших могутніх медійних магнатів.
Протягом наступних місяців уряд Путіна поставив Перший канал під державний контроль, змусивши Березовського продати свою частку та втекти з Росії. Також заволодів каналом НТВ, який належав іншому магнатові – Володимирові Гусинському.
У Кремлі запустили обширну програму для відновлення збройних сил, відкидаючи звинувачення у згортанні демократії. Путін розбудував централізовану політичну систему, яка досі існує.
Проте трагедія підводного човна «Курськ» залишилася неприємним епізодом у політичній кар’єрі російського лідера. У 2010 році, під час десятих роковин аварії, ні Путін, як тодішній прем’єр-міністр, ні президент Дмитро Медведєв ніяк публічно не прокоментували найбільшу морську катастрофу сучасної Росії.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
