У наступні кілька днів після пресконференції Володимира Зеленського, на якій президенту нагадали про його обіцянки щодо резонансних справ, у справі вбивства Павла Шеремета стався кардинальний поворот.
Поліція спершу дещо змінила підозри усім трьом фігурантам. А наступного дня, 22 травня, їм повідомили, що слідство стосовно них завершено.
Наступний етап – ознайомлення захисту з матеріалами, а далі справу мають направити до суду. Ймовірно, що та версія, яка викладена в нових підозрах, і піде до суду.
«Українська правда» проаналізувала нову версію слідства і розповідає, про що в ній йдеться і що вона означає.
Коротко. Версія подій від поліції
У 2016 році люди, яких слідство наразі не встановило, вирішили вбити Павла Шеремета. Співучасників взялись шукати у «волонтерських групах населення», щоб організувати їх у «стійке об'єднання» для «довготривалої підготовки» та вчинення злочину.
Критеріями підбору людей поліція називає «схильність осіб за вольовими рисами до насильницьких дій» та «низькі морально-психологічні якості».
На пропозицію участі нібито відгукнулись троє осіб: Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь.
Організатори передали їм інформацію про місце проживання журналіста та автівку, якою він користується.
Тоді медсестра Дугарь, за версією слідства, взялась проводити розвідку для встановлення місця паркування машини та планування маршруту для злочинців. Вона нібито ходила сусідніми вулицями ввечері 15 і вранці 18 липня.
Далі «невстановлені особи» виготовили вибухівку: з електродетонатора, гексогену, циліндриків із міни МОН-50, неодимових магнітів і радіокерованого механізму. Цей пристрій, на думку поліції, і передали Антоненку та Кузьменко.
Їм, як і раніше, слідство відводить роль закладачів вибухівки, яку Кузьменко нібито встановила вночі 20 липня, прийшовши на місце разом із Антоненком.
Вранці, о 7 годині, на місце приїхала невстановлена жінка в перуці та сонцезахисних окулярах. Вона спочатку пішла до занедбаного будинку по сусідству, переодяглась, підійшла до будинку Шеремета і стежила, коли він сяде в авто. Тоді жінка повернулась до занедбаного будинку, продовжила стежити звідти, а потім привела в дію вибухівку. Після знову переодяглась і зникла з місця злочину.
Усі ймовірні учасники злочину, за словами правоохоронців, використовували методи конспірації, закриваючи обличчя від камер та спілкуючись через месенджери за допомогою спеціальної термінології, використовували вигадані псевдо.
«Невстановлені особи»
«Невстановлені особи» були у справі і раніше, але в новій редакції підозр їх побільшало. Тепер цих невідомих згадують навіть більше, ніж самих підозрюваних.
Таке формулювання може насторожувати, та насправді воно є досить поширеним. Це не обов'язково свідчить про те, що «невстановлені» залишаться такими назавжди.
Так, наприклад, у справі мера Одеси Геннадія Труханова фігурували «невстановлені особи», яким фактично належали задіяні в оборудках фірми. Після того, як справа пішла до суду, слідство щодо цих осіб продовжилось. І вже цього року були затримані нові фігуранти. Серед них – і ймовірний реальний власник компаній.
Тобто шанс цих осіб стати «встановленими» є і залежить від слідчих. Слідство щодо них виокремлене в інше провадження.
Наразі офіційно поліція не повідомляла, чи має здогадки щодо того, хто є цими таємними фігурантами.
Більше питань викликає інше: у підозрах не називаються не лише інші ймовірно причетні люди, а й обставини, за яких вони готували злочин. Цей процес описують у дуже загальних рисах.
Невідомо, коли саме виник умисел на вбивство, коли були розподілені обов'язки, як і коли виконавцям передавали вибухівку.
Наразі слідство чітко стверджує, що встановило лише проведення розвідки, безпосереднє закладання вибухівки та її активізацію. Всі інші етапи схожі скоріше на припущення.
З'явились замовники
Що суттєво відрізняє нову версію слідства від попередньої – це наявність замовників.
Раніше організатором злочину поліція назвала Андрія Антоненка, про замовників мови не було. У новій підозрі над музикантом в ієрархії – ті самі «невстановлені особи», «організатори і керівник організованноі групи».
Вони, за версією слідства, керували організованою групою, забезпечували її існування і фінансування витрат, пов'язаних зі злочином, зокрема, на вибухівку та засоби конспірації.
Крім того, організатори спланували знищення та приховування речових доказів, а також інструктували своїх спільників, як безпосередньо вчиняти злочин, маскувати місця підготовки до нього, зберігання зброї тощо.
Якихось точних натяків на те, хто це може бути, або характеристик цих людей у підозрах немає. Однак там є цитата, на яку складно не звернути увагу.
Поліція каже, що організатори були «обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів». Чи випадково з'явилось це твердження?
Раніше «сліди» правоохоронних органів неодноразово спливали у справі. Але в офіційних підозрах прямо про співпрацю з «органами» не йдеться.
Так, ще 2017 року журналісти зі «Слідство.інфо» довели, що вночі, коли підкладали вибухівку, під будинком Шеремета був колишній співробітник Служби безпеки України. Що він там робив – достеменно не відомо, СБУ запевняє, що чоловік уже не має до них стосунку.
Крім того, тоді ж журналісти з'ясували, що поліція отримала не всі відеозаписи з камер на місці події. Деякі з них були вилучені Службою безпеки і так і не надійшли до слідчого. Пізніше про «підчищені» камери також говорив очільник МВС Арсен Аваков. Крім того, він стверджував, що підозрювані обговорювали між собою покровителя, який їх має витягнути і захистити.
Уже після затримання трьох підозрюваних у мережу «зливали» записи нібито їхніх розмов з іншими людьми. На деяких із них також згадувалась спецслужба, а окремі співрозмовники фігурантів нібито були працівниками СБУ.
Ці записи з'являлись у мережі через, наприклад, Андрія Портнова, колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича, відомого мало не ненавистю до представників волонтерських і ветеранських рухів. Автентичність записів слідство не підтверджувало і не коментувало.
Та одна з учасниць тих розмов, знайома Юлії Кузьменко, обурившись їхнім «зливом», публікувала листування з речником МВС Артемом Шевченком. У приватній розмові той теж говорив про «слід» СБУ.
УП запитувала поліцію про зв'язки підозрюваних з будь-якими спецслужбами одразу після їх затримання, на брифінгу за участі міністра, президента і генпрокурора. Але правоохоронці тоді ухилились від відповіді.
Мотиви: тепер без «арійської раси», але з натяками
Після оголошення підозр Кузьменко, Антоненку та Дугарь найбільше обурення викликало формулювання мотиву: «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості».
Ця фраза перетворилась буквально на мем, а прокурор в суді, шукаючи їй виправдання, навіть намагався посилатись на зображення, які Антоненко постив у facebook. Ця фраза не витримала критики, і це визнали навіть правоохоронці. В новій підозрі зникли і «арійська раса», і «ультранаціоналістичні погляди» взагалі.
Тепер, за версією слідства, мотивом були особисті мотиви тих самих невстановлених організаторів та замовників, які вирішили створити «вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту».
Найбільш ефективним варіантом визначили вбивство однієї з публічних осіб. Враховуючи медійність та відомість Шеремета, його визначили жертвою.
Мотиви безпосередньо трьох підозрюваних виписані не конкретно і коротко – мовляв, вони підтримували ідеї замовників зі «створення у суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Про гроші чи інші преференції в підозрі не йдеться.
Важливо, що поліція наполягає: усі фігуранти знали, що робили. Це суперечить припущенням, які раніше висловлював речник МВС Артем Шевченко, що, мовляв, люди, які вбили Шеремета, могли бути використані «всліпу».
Слідство каже, що зібрана замовниками група мала діяти супротив «існуючого державного устрою та правопорядку».
Тобто все це вказує на версію, про яку давно офіційно говорили в МВС, але в перший раз не прописували в підозрі – дестабілізація ситуації в державі.
Кінцева мета такої дестабілізації, якщо вона дійсно планувалась, чи її бенефіціари – не зазначені.
Виправлені помилки
У новій редакції підозри є кілька деталей, які раніше обґрунтовано спростосував захист і які тепер були виправлені.
Так, змінились дні, коли Яна Дугарь нібито здійснювала розвідку. Раніше це було 16 і 18 липня. Однак на відео, датованому 16 липня, експерти не побачили медсестру-студентку. Це не було враховано у першій підозрі. Тепер замість першої дати фігурує 15 липня.
Події 18 липня теж були відкориговані. Раніше слідчі говорили, що того ранку Дугарь приїхала під будинок Шеремета, щоб стежити зокрема за його авто. Але при цьому в матеріалах справи є інформація, що на той час машини на місці не було.
Тепер слідство не каже, як і коли медсестра стежила за автівкою. Дугарь разом із «невстановленими особами» нібито доручали встановити місце паркування машини. Але описуючи дії «розвідниці», поліція згадує лише фотографування відеокамер і перевірку маршруту.
Незняті питання
Новий варіант підозр хоч дещо і уточнив версію слідства, але не зняв питання і сумніви. Без відповіді залишається наступне:
Хто замовив вбивство?
Головне питання, яке ніколи не втратить актуальність, якими би не були досягнення слідства по інших напрямках. Нові підозри у частині замовників виглядають як набір припущень і натяків.
Звідки взялась вибухівка?
Слідство і далі не має офіційних підозр щодо тих, хто міг виготовити вибухівку. Тут знову згадуються «невстановлені особи». На початку поліція натякала, що причетним могло бути подружжя АТОвців Грищенків, підозрюваних у іншому невдалому вибуху. Однак підозр по справі Шеремета вони так і не отримали, довгий час їх у цій справі навіть не допитували.
Питання вибухівки важливе. Адже вона, за словами поліції, була однією із найважливіших зачіпок. Саме через вибухівку слідство нібито вийшло на Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Мовляв, пристрій, який підклали під авто Шеремета, був схожий на пристрій у справі Грищенків. А там уже встановили особисті зв'язки.
Об'єктивні факти змушують сумніватись в цьому твердженні: спільного у двох вибухівках лише речовина гексоген (і та у суттєво різній кількості) та неодимові магніти. Зате принцип дій, наявність вражаючих елементів та інші деталі – відмінні.
Чи з’являться інші підозрювані замість «невстановлених осіб»?
Позиція захисту
Усі троє підозрюваних із моменту затримання і донині заперечують свою причетність до вбивства.
Захисник Юлії Кузьменко Тарас Безпалий пов'язує різкі зміни в розслідуванні з пресконференцією Зеленського. За словами адвоката, того ж дня були змінені прокурори, які вели справу:
«Не треба мати юридичної освіти – треба просто подивитись, що відбувалось. Рябошапка каже, що мабуть, доказів недостатньо, Венедіктова каже десь місяць тому, що матеріалів недостатньо, будь-яких нових матеріалів у нас не з'являється.
Виходить пресконференція Зеленського, і після цього різко завершують досудове розслідування, виділяють матеріали і направляють до суду.
Ввели прокурорів, які взагалі не обізнані в справі, які не були в цій справі, і ці прокурори буквально за два дні вирішують, що доказів достатньо – давайте направляти справу до суду».
У захисника виникає питання, чому саме підозрювана мала підтримувати ідею провокації протестів:
«А що не влаштовувало, за версією сторони обвинувачення, Кузьменко? У неї будинок, у неї машина, у неї квартира, у неї улюблена робота, вона займається волонтерством. Які акції, про що ці акції мають бути?»
Адвокат вважає, що справа розвалиться в суді.
На думку його колеги, Віталія Коломійця, який захищає Яну Дугарь, зміною підозри «слідство підтвердило, що перша версія підозри була нікчемною»:
«Ніяких ультранаціоналістичних мотивів не виявили. Ніяких контактів Дугарь з Кузьменко та Антоненком за 2016 -2018 не виявили, Грищенки взагалі ні до чого.
В справі з'явилися якісь «невстановлені слідством замовники і організатори». Антоненко тепер звичайний виконавець. Кузьменко тепер не підозрюють в підриві (йдеться про активування вибухівки, у закладані вибухівки жінку підозрюють, як і раніше). Дугарь і далі підозрюють у «фотографуванні камер».
Військовій медсестрі після завершення слідства хочуть змінити запобіжний захід: з нічного домашнього арешту на заставу в 168 тис гривен. Її захист ствержує, що нових доказів до свого клопотання прокуратура не долучила:
«Таке враження, що керівництво Офісу генпрокурора відмовилося погоджувати продовження строків розслідування, і слідчі Нацполіції вирішили це завершити, але вигадали якихось організаторів з ОЗУ «з ознаками правоохоронного органу», щоб виділити матеріали і продовжити провадження в обхід процесуальних строків».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
