Як безпечно висвітлювати роботу волонтерів – поради для медіа

Останні тижні в українській медіаспільноті йшла дискусія про те, як працювати журналістам під час воєнного стану — що можна і не можна знімати під час війни, яку інформацію заборонено повідомляти публічно, яку краще притримати, а яка безпечна і не завдасть шкоди. Міністерство оборони України видало спеціальний наказ Головнокомандувача ЗСУ про основи взаємодії між ЗМІ та військовими. У волонтерів немає міністерства та централізації, але під час війни вони теж виконують важливу роботу, а їхня безпека й ефективність є критичними для виживання багатьох українців. Ми розпитали експертів з логістики ГО «Україна SOS» та БФ «Харків з тобою», які з початку російського вторгнення займаються доставленням гуманітарних вантажів на Схід України, та речницю УСБУ у Львівській області Роксолану Яворську. Їхні рекомендації щодо взаємодії ЗМІ з волонтерами схожі на настанови Міноборони в головному — висвітлюючи, не нашкодьте.

Є три види шкоди, яку може нанести волонтерам необережне висвітлення їхньої діяльності. 

1. Створити небезпеку життю, здоров’ю та приватності волонтерів та переселенців.

Не всі волонтери є публічними особами. Для декого поява у медіа може стати причиною конфліктів, надмірної уваги, навіть вимагання «гуманітарки» від родичів та сусідів. Завжди запитуйте, кого можна, а кого не можна знімати, титрувати у сюжетах чи згадувати повним ім’ям у тексті. Запитайте у керівника організації, чи всіх можна знімати та згадувати у тексті. Запропонуйте тим, хто не хоче потрапити у кадр, стати осторонь на декілька хвилин. Не повідомляйте кількість переселенців, яка знаходиться у конкретному прихистку. Не знімайте людей, якщо вони не дали на це згоди — це може наразити на небезпеку їх або їхніх родичів, які, наприклад, залишилися на окупованих територіях.

2. Створити небезпеку для гуманітарних вантажів.

Під час війни коштовні гуманітарні вантажі можуть стати ціллю мародерів, грабіжників, шахраїв і, звісно, ворога. Не давайте інформацію про маршрути переміщення вантажів чи місця їхнього зберігання, яка може стати в нагоді злодіям. Особливо важливі склади — викриття місцезнаходження складу може поставити під загрозу діяльність всієї організації.

3. Перешкоджати ефективній роботі волонтерів.

Коли волонтери організовують видачу населенню чи адресну доставку гуманітарної допомоги, вони самі визначають, де це буде відбуватися, коли, та за яким номером з волонтерами можна зв’язатися. Тобто, волонтери самі визначають ступінь своєї публічності. Це важливо для їхньої ефективної роботи. Будь-які інші адреси та контакти, які потрапили в ЗМІ, можуть паралізувати роботу цілої організації. Узгоджуйте таку інформацію перед оприлюдненням.

Також під час підготовки матеріалів не перешкоджайте роботі безпосередньо — не треба ставати з камерами в проходах, просити притримати відвантаження чи від’їзд переселенців тільки для того, щоб ви встигли зняти цікаву картинку.

Виходячи з цих принципів, можна сформулювати, що можна і не можна демонструвати у ЗМІ.

Що не можна фіксувати на фото й відео:

1. Локацію, де знаходиться склад з гуманітарними вантажами, прихисток переселенців чи пункти видачі допомоги. Для місцевих мешканців по характерних орієнтирах, сусідніх спорудах дуже просто зрозуміти, де саме це знаходиться. З такими даними виявити адресу можна навіть через GoogleMaps. Вочевидь, не треба фільмувати таблички з назвами вулиць і номерами будинків. Ще більш уразливі склади й пункти видачі у блокованих містах — вони можуть стати ціллю артилерійського удару — таке відбувалося на Донеччині й Харківщині. Якщо ж доводится знімати роботу волонтерів на вулиці, працюйте крупними планами з нейтральними фонами позаду (наприклад, глуха стіна), уникайте панорамних кадрів.

2. Номери автомобілів. З доступом до бази реєстрації транспортних засобів дуже легко дізнатися, на кого зареєстрований автомобіль.

3. Номери телефонів та іншу внутрішню інформацію. Буває, що деякі важливі номери чи адреси волонтери пишуть на фліпчартах, вивішують на стінах кабінетів для зручності. Уникайте потрапляння такої інформації до кадру.

Що можна фіксувати на фото і відео:

1. Волонтерів і переселенців, які погодилися на зйомку.
2. Інтер’єри складів, прихистків і волонтерських штабів. 
3. Роздачу «гуманітарки» мешканцям (без потрапляння в кадр деталей, що викриють локацію), адресну доставку вантажів людям додому або передачу допомоги до медичних закладів.
4. Завантаження та відправку гуманітарного вантажу, але без потрапляння в кадр номерів автомобілів, місцевих орієнтирів тощо.

Що можна повідомляти у матеріалах в медіа:

1. Номери гарячих ліній та адреси локацій, які волонтери самі поширюють.
2. Назви цивільних установ, якщо на це дали згоду їхні керівники чи керівниці.
3. Об’єм наданої допомоги, її перелік того рівня деталізації, який повідомили вам самі волонтери. 
4. Актуальні потреби мешканців, волонтерів, установ, навіть цілих міст — це допоможе доброчинцям з вашої аудиторії надавати дійсно потрібну допомогу.

Поради для медіа підготувала команда ГО «Львівський медіафорум» у співпраці з Львівською обласною державною адміністрацією, Ukraine Media Center, ГО «Україна SOS» та БФ «Харків з тобою».