Секретар РНБО Олексій Данілов був другою людиною, яка зайшла до кабінету президента після того, як у ніч на 24 лютого почалося вторгнення Росії на територію України - на кілька хвилин його випередив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.
Але саме під парасолькою Радбезу кілька тижнів перед війною відбувалися наради, переговори і симуляції того, як діятиме українська влада у разі агресії.
І зараз він переконує - українська влада була готовою до війни - хіба що не очікувала, що Росія використає для нападу ще й територію Білорусі.
Проте питання до того, чи в достатній мірі було готове до війни суспільство, залишаються.
Разом з ними ВВС поставила секретарю Радбезу запитання про початкові плани росіян в Україні, розвиток подій на Донбасі та перспективи дипломатичного завершення конфлікту з Росією.
Оскільки розмова з Олексієм Даніловим відбулася 13 квітня, почали ми її з питання про найсвіжішу новину - затримання українськими силовиками Віктора Медведчука, про яке повідомили напередодні.
Медведчука треба допитувати, допитувати і ще раз допитувати
ВВС: Чи могли б розказати більше про затримання Віктора Медведчука? За яких обставин це сталося, чому він в камуфляжі?
Олексій Данілов: Контррозвідка СБУ за дорученням президента займалася цим питанням з першого дня, щойно стало відомо, що він зник. Медведчука вели, і вчора, коли він мав вже перетинати кордон нашої країни, - саме тому він одягнувся в цей камуфляж, ніхто його не одягав, це був його одяг, - він був затриманий співробітниками контррозвідки СБУ.
ВВС: Саме вчора затриманий?
Олексій Данілов: Так, саме вчора ввечері. Якщо хтось вигадує, що це сталося раніше, то ні, в нас такого немає. Ми не піар-агенція. У нас, якщо щось відбувається, ми одразу все доповідаємо суспільству.
ВВС: Ви можете сказати, кордон якої країни він хотів перетнути?
Олексій Данілов: Взагалі він хотів потрапити врешті до Росії, але це (затримання) було на західному кордоні.
ВВС: Угорщини?
Олек сій Данілов: Ви знаєте більше за нас.
(Напередодні голова СБУ Іван Баканов заявив, що Медведчука затримали у Київській області - Ред.)
ВВС: Президент припустив, що Медведчука можуть обміняти. Це якийсь конкретний план чи просто фігура мови?
Олексій Данілов: Я думаю, що спочатку будуть слідчі дії, будуть допити. Спочатку будуть допити тих людей, з якими він контактував. З'ясування тієї мережі, яку вони мали побудувати на території України і побудували за російські гроші (одним з пунктів звинувачення на адресу Медведчука є намір створення в Україні мережі агентів російського впливу - Ред.).
Спочатку буде розуміння, з ким він працював по славнозвісній трубі, яка була конфіскована державою (йдеться про нафтопродуктопровід "Прикарпатзахідтранс" - ЛІНК - Ред.), хто ці люди, хто йому допомагав вирішувати ці питання (розслідування проекту "Схеми" припускало, що надавати сприяння Медведчукові міг колишній президент Петро Порошенко; і Порошенко, і Медведчук заперечували такі закиди - Ред.).
Після того, я думаю, що як обмінний матеріал він може бути (використаний). Якщо буде таке рішення, то його можна відправляти. Зараз його треба допитувати, допитувати і ще раз допитувати.
ВВС: Чи праві ті користувачі соцмереж, журналісти, експерти, які кажуть, що українська влада через нього намагатиметься отримати свідчення на Петра Порошенка?
Олексій Данілов: Від нього треба взяти свідчення на всіх, з ким він працював. І якщо він працював з Петром Олексійовичем, то він має дати такі свідчення.
Дата нападу була не 24 лютого, а 22-го
ВВС: В інтерв'ю ВВС, яке ви дали наприкінці січня, моя колега допитувалася у вас про вірогідність російської агресії проти України. Ви тоді сказали: "Ми розуміємо плани і наміри РФ і нам репетувати тут не треба, кожен має займатися своєю справою". І ще одна цитата: "Ми цілком усвідомлюємо, що відбувається у світі". За кілька днів до початку війни Володимир Зеленський пообіцяв, що вся країна у травні піде на шашлики. Скажіть, чи не шкодує українська влада про ці слова сьогодні?
Олексій Данілов: Давайте, по-перше, окремо брати те, що казав президент, і окремо те, що казав я. Я готовий підписатися під кожним своїм словом.
Ми були свідомі того, що буде відбуватися на території нашої країни. Більше того, дата нападу була не 24 лютого, а 22-го. Вони 22 лютого мали напасти на нашу країну в тому форматі, який є зараз.
Єдине, чого ми не очікували, - це те, що буде задіяна територія Білорусі. Дискусії були про це, але у підсумку ми вважали, що це буде по-іншому. Але сталося як сталося.
Але (доказом того), що ми готувалися, наше суспільство готувалося, і всі готувалися, є те, що вже 50-й день ми тримаємо оборону. Жодна розвідка світу не давала нашій країні більше, ніж 21 день. Керівник французької розвідки 31 березня пішов у відставку, оскільки не прогнозував те, що відбулося.
Починаючи з жовтня-листопада у цьому приміщенні ми спілкувалися з великою кількістю делегацій - зі США, Великої Британії, інших країн - і я їм пояснював, чого вони не враховують.
Вони рахували танки, гармати, інші речі, а я казав: у нас є та зброя, про яку мало хто знає. Це - воля нашого народу до свободи. Ми боротимемося до останнього, але нікуди звідси не підемо, бо це наша земля.
І звинувачувати нас, що ми не готувалися, - абсолютно некоректно. Ми не могли вийти і публічно сказати населенню: "Друзі, 22 лютого починається війна". Це неприпустимі речі з точки зору державного управління. Але ми готувалися.
З 1 січня у нас почав діяти закон про національний спротив. У нас на кожній території розгорталися батальйони територіальної оборони. Ми розуміли, що будемо робити.
А коли в перший день було прийняте рішення про видачу зброї всім бажаючим захищати країну, - як ви вважаєте, ми могли заздалегідь сказати, що будемо видавати зброю? Ні, у нас все було по плану.
Я можу сказати, коли 24 лютого о 5 ранку, - хоча насправді вторгнення почалося о 3:40, саме тоді на територію Луганської області зайшла перша колона російських танків - то коли десь з п'ятої до пів на шосту зібралися члени РНБО, у нас вже були заздалегідь заготовлені усі нормативно-правові документи, які ми мали прийняти.
І хто каже, що ми не готувалися, той просто не розуміє, в який спосіб все це відбувається.
ВВС: Немає жодного приводу сумніватися в тому, що українська влада готувалася. Але йдеться про поведінку української влади стосовно українського суспільства. Зараз співрозмовниця кореспондентів ВВС, моїх англійських колег, які їздили в Чернігів, яка втратила частину своєї сім'ї, криком кричить: "Чому нас не попереджували?" Чому з Бучі заздалегідь не вивезли бодай жінок і дітей? Чому не закупили в Чернігів і Маріуполь додаткові запаси продовольства? Чи не відчуваєте ви, що українська влада відповідальна за частину жертв, які зараз знаходять у тій самій Бучі?
Олексій Данілов: Українська влада відповідальна за все. Але я хочу, щоб ми з вами мали розуміння, що до всього підготуватися ви не можете.
Уявляєте, ми людям кажемо: виїжджайте, покидайте свої домівки. Люди, навіть якщо йде війна, незважаючи на руйнування, не покидають свої домівки. Зараз ми можемо багато прикладів наводити, але це війна.
Я хотів би по-іншому поставити питання. Ми живемо в ХХІ столітті, ми мали гарантії безпеки, і світова спільнота на це (початок війни) не відреагувала.
І до цього часу світова спільнота не реагує так, як мала б реагувати. Де реакція світової спільноти на те, що кожного дня гинуть діти? Звичайно, санкції це дуже добре, але як ми можемо повернути життя дитині? В цьому винна українська влада?
Вони нам давали гарантії, це по-перше. А по-друге, треба припинити застосовувати подвійні стандарти. Ми як країна, яка здала ядерну зброю, мали надію на захист і мали розуміння, що Росія не мала б розгорнути війну в 2014 році проти нашої країни.
Так само вона не мала б розгорнути війну в 2008 році проти Грузії, не мала б десятиріччями вести війну в Придністров'ї.
За це ніхто не хоче відповідати. Ми всі з ним (Путіним) ручкаємося. Чому? Тому, що у нього нафта, у нього газ, це наша економіка… Відповідь (на дії Росії) мала б пролунати після збиття МН17. (Тоді загинули) 298 громадян, серед них - громадяни країн НАТО.
НАТО зібралася на позачергове засідання і прийняли якесь рішення? Ні. Тому давайте будемо відверті: ми країна, яка захищається від тієї навали, яка вважається другою країною в світі за міцністю армії. І ми тримаємося.
ВВС: Президент США Джо Байден назвав те, що відбувається зараз в Україні, геноцидом. Я так розумію, українська влада поділяє цю оцінку. Ви, коли моделювали сценарій російського вторгнення, очікували, що воно матиме аж такий вигляд?
Олексій Данілов: Ми вважали, що російські військові мали б поводити себе як російські військові. А коли вони стали поводити себе як рашисти - зараз такий вислів у нас є, раніше були фашисти, а зараз рашисти, орки…
ВВС: Це на рівні української влади?
Олексій Данілов: Це на рівні наших громадян і нашого суспільства. Ми навіть у страшному сні не могли уявити, що вони вбиватимуть наших жінок і дітей, вагітних, літніх людей… Якщо ти армія, ти маєш воювати з армією, а не з цивільними. Навіщо ви руйнуєте цивільні об'єкти? Навіщо ви це робите?
Одна справа, коли ви з військовими з'ясовуєте стосунки на полі бою. А коли ви вбиваєте дітей, коли ви вбиваєте мирне населення, грабуєте, мародерите, що ж це за армія? Ми вірили, що там щось по-іншому, але ми вже переконалися, що це - просто орда.
І, до речі, на всіх зустрічах з іноземними партнерами, починаючи з жовтня, я пояснював дуже просту річ: що ми різні, ми нічого спільного не маємо. Вони постійно кажуть ніби ми якісь брати, вони пхаються до нас своїм носом. Ну які ми брати?
ВВС: Це ви про цю цитату Емануеля Макрона про те, він би з обережністю вживав слово "геноцид" через те, що українці і росіяни - це братні народи?
Олексій Данілов: Пан Макрон - такий самий, як і решта росіян. Ну які ми брати, скажіть, будь ласка? У нас інша мова, інша культура, у нас взагалі все інше. У нас поведінка інша.
Ну якого біса я маю мати такого брата? Нащо він мені потрібен? Брати ж не вбивають.
І коли Макрон через свої вибори починає загравати… Не треба так робити. Ми різні. І це велика помилка, коли "великі політики" починають нас єднати.
План росіян був простий: перш за все, знищення Зеленського
ВВС: Ви можете сказати, яким був план Росії? Що вони планували зробити після початку вторгнення, і, до речі, чи є у вас дані про те, чому воно відбулося не 22, а 24 лютого?
Олексій Данілов: У нас є чітке уявлення, що це мало бути 22. Наші розвідники в боях дістали накази, які були видані на 22 число, а потім виправлені на 24.
План був доволі простий і зухвалий: перш за все, знищення президента нашої країни. У них це стояло питанням номер один, і було декілька спроб по цьому питанню.
Більше того, я можу сказати, що 22 лютого приблизно о 19:20 ми отримали інформацію, що найближчим часом це може відбутися.
По процедурі, по протоколу я проінформував президента нашої держави, проінформував особисту охорону, Управління державної охорони, прем'єр-міністра, його службу безпеки, міністра внутрішніх справ, всі відповідні органи. Це було 22 числа.
Потім ще було чотири спроби. Крайня була 7 березня - тоді ми отримали інформацію від наших партнерів, розвідок, що планується така операція.
ВВС: Це не зовсім коректне питання, але коли вони були найближчими до цього? Чи вдалося їм, умовно кажучи, потрапити до центру Києва? Чи ви їх відсікали раніше?
Олексій Данілов: По-перше, ми б хотіли виявити всі ці так звані ДРГ, але вони дуже роблять небезпечні речі…
Друга ситуація: коли ви перебуваєте в замкненому просторі, коли коло вже і по десять разів всіх перевіряли, ти все одно думаєш: "А раптом…"
Богу дякувати, все добре. Найнапруженіші були перші три-чотири дні. В ці дні поведінка тих людей визначала всю цю ситуацію.
ВВС: Чи правда, що на підході до офісу президента була стрілянина?
Олексій Данілов: Стрілянини в перші дні було немало. Я не хочу казати кількість людей, які поклали в перші дні, ДРГ, які були на території.
Вони тут були. Ви не думайте, що вони йшли непідготовленими. Була сітка, були опрацьовані багато моментів. Але я вдячний і охороні президента, і УДО, яке тримало і тримає урядовий квартал, і всім нашим військовим.
ВВС: У вас є розуміння, хто мав очолити маріонетковий уряд, який мали утворити в Києві росіяни? Припустимо, їхній план спрацював, Зеленського немає? Хто мав бути замість нього?
Олексій Данілов: Скажімо так, я розумію, кого вони готували на цю посаду. І це не Медведчук і не Янукович.
ВВС: Мураєв?
Олексій Данілов: Смішно.
ВВС: Царьов?
Олексій Данілов: Ще смішніше.
ВВС: Не скажете?
Олексій Данілов: Не можу. Єдине, що я можу сказати, що це люди в погонах. У великих погонах.
ВВС: Українці?
Олексій Данілов: Росіяни нами ніколи правити не могли, це неможливо
Це моє припущення, що це люди у великих погонах. І на посаду прем'єр-міністра, і на посаду керівника держави.
ВВС: Чи можемо ми зараз вже не переживати за взяття Києва? Чи можна вже киянам повертатися додому?
Олексій Данілов: Дивіться, є загроза бомбардування міста Києва. Люди повинні розуміти, що вони можуть потрапити під російські бомби, російські ракети.
Що стосується фізичної присутності тут великої кількості російських військових - на сьогодні ми не бачимо, як це може взагалі відбуватися - від слова "зовсім". Як буде далі відбуватися, будемо дивитися.
Росіяни хочуть зупинити час. А це неможливо
ВВС: Як буде розвиватися ситуація на сході? Одна точка зору - що там от-от почнеться широкомасштабний наступ росіян, відбудуться такі великі битви, які ми бачили лише під час Другої світової війни. Інша - що ніякого широкомасштабного наступу не буде через те, що у Росії на це уже немає сил і ресурсів. Як ви відповідаєте для себе на це питання?
Олексій Данілов: Не можна применшувати силу супротивника, це неприпустимі речі.
Я можу відповісти, як відповів десь наприкінці січня наш головнокомандуючий генерал Залужний. Тоді в кабінеті у президента, я пам'ятаю, була нарада, і президент запитав: "Валерій Федорович, пане генерале, ми зможемо їх подолати?" На що генерал Залужний сказав: "Пане президенте, бій покаже".
Тому ніхто вам зараз цього сказати не може. Це покаже тільки бій.
ВВС: Що відбувається зараз у Маріуполі? Звідти регулярно надходять повідомлення про масову здачу його захисників у полон, про те, що зв'язок з центром там, м'яко кажучи, нерегулярний. Київ заявляє про те, що ситуація складна…
Олексій Данілов: Ситуація в Маріуполі складна, ми цього не приховуємо. Але ті люди, які там захищають місто - це вже живі герої. Протягом майже 50 днів вони, зціпивши зуби, витримують удар угруповання в 10-12 тисяч людей, які не йдуть на інших напрямках. Так, складно, важко.
Я можу сказати, що військові роблять усе можливе і неможливе для того, щоб полегшити цю ситуацію. Не можу розголошувати подробиці, але я точно знаю, що з нашого боку вся можлива і неможлива допомога цим героям періодично відбувається. Це дуже складно, це дуже важко, це неймовірні зусилля. Але ті люди, які там є, я ще раз наголошую, вони є героями.
ВВС: Є шанс, що захисники Маріуполя повернуться живими?
Олексій Данілов: Ви задаєте мені дуже складне питання. У мене є діти. У мене є дуже багато друзів, знайомих на фронті. І мені складно відповідати на питання про те, хто із них повернеться. Це війна. Я хочу, щоб ми розуміли, це - війна.
ВВС: Наскільки, на вашу думку, важлива дата 9 травня? В одному зі своїх інтерв'ю ви казали, що Путін ставить задачу завершити цю війну парадом до 9 травня. З іншого боку, він цілком може використати цю дату як засіб до подальшої мобілізації: от, мовляв, один раз "нацистську гідру" подолали, давайте ще раз всім народом піднімемось…
Олексій Данілов: (Про 9 травня) не тільки я заявляю. Дивіться, вони ж живуть датами. Вони живуть у своєму вигаданому світі, вони живуть у минулому.
І вони не можуть зрозуміти, що постійно жити в минулому неможливо. Я би залюбки хотів, щоб мені було зараз не 60 років, а 17, 18, 20. Але це неможливо зробити. А вони вважають, що це можливо. Це їхня помилка.
Вони живуть минулим, вони постійно хочуть повернутися до якогось Радянського Союзу, вони зараз повертаються до якихось нісенітниць. Вони не розуміють, що світ рухається вперед.
Що вони хочуть? Я вам поясню: вони хочуть зупинити час. А час зупинити неможливо.
А щодо 9 травня - ми ж так само не будемо сидіти, склавши руки. І ми це доводимо навіть в тих містах, які є окупованими - в тому ж Херсоні, в інших містах. Наші люди доводять це.
Тому вони можуть мріяти про що завгодно, але я можу сказати: перемогти наш народ неможливо. Крапка.
ВВС: Ще одне питання про Маріуполь. Чи є у вас дані, чи був нещодавній інцидент, який там відбувся, застосуванням хімічної зброї?
Олексій Данілов: Важко сказати. Хтось вважає, що це було застосування хімічної зброї. Хтось - що це були фосфорні бомби.
Зважаючи на те, що ми не можемо там зараз безпосередньо взяти аналізи, я не можу відповісти. Але ті наслідки, які отримали наші захисники, ця їхня задуха, вказує на те, що це міг бути зарін, тобто хімічна зброя, або фосфор - що точно не краще, і що одне, що друге заборонено конвенціями.
Вони прийшли нас "звільняти"? Від кого? Ви себе звільніть, раби
ВВС: Ви вже коментували вибухи в Бєлгороді. Курська область копає окопи…
Олексій Данілов: А ми до чого?
ВВС: Та от хотів спитати: (копання окопів) - це їхня ініціатива?..
Дивіться, я не знаю. На Росії є одна людина, яка каже, що в воєнторзі щось там є (Данілов робить відсилку до відомої цитати Володимира Путіна: коли навесні 2014 року йому вказали, що невідомі особи, які блокують органи державної влади в Криму, носять російську військову форму, він відповів, що такий однострій можна купити у будь-якому воєнторзі - Ред.).
Ну, десь там хтось якісь гелікоптери взяв в воєнторзі. Покружляли там над нафтобазою. До цього покружляли ще десь. Я не знаю, що це було.
ВВС: Це не Україна?
Олексій Данілов: Я не знаю. Пройде час - все стане на свої місця. Може, це якісь свідомі люди, які на території Бєлгородської області взяли в воєнторзі два Мі-24 і вирішили на них покататися. Я не знаю.
ВВС: З одного боку, ви не підтверджуєте, що Україна проводить операції поза межами своєї території…
Олексій Данілов: Я не коментую ці питання.
ВВС: А з іншого - представники влади, в тому числі і ви, говорите, що люди, які творили безчинства в Бучі, в інших місцях, - я вас процитую: вони будуть покарані, за ними прийдуть, як приходили за Айхманом (нацистський злочинець, який зміг втекти до Аргентини, пізніше був таємно викрадений звідти ізраїльськими спецслужбами і страчений в Ізраїлі - Ред.), за бен Ладеном.
Олексій Данілов: Так і буде.
ВВС: Скажіть, це знову якась фігура мови, чи ви справді ще до кінця війни говорите, що Україна буде здійснювати каральні операції проти військових іншої країни на її території?
Олексій Данілов: Я кажу про те, що люди, які здійснили ці звірячі речі, будуть покарані. Я можу це повторити ще раз. Ми як країна не можемо припустити, щоб люди, які вчиняли тут геноцид стосовно нашого населення, які вбивали ні чому не повинне мирне населення, (не понесли) за це відповідальність.
ВВС: А ви розумієте, що для цього потрібно буде вбивати людей на території іншої країни?
Олексій Данілов: Це ви кажете.
ВВС: Це ви говорите про Айхмана і бен Ладена.
Олексій Данілов: А ви пропонуєте їм дати довічну пенсію від імені нашого народу?
ВВС: Ні, я цього не пропоную.
Олексій Данілов: Якщо людина скоїла злочин, вона має за нього нести відповідальність? Де б вони не були, вони будуть покарані. Я це можу повторити ще раз. Тому що це неприпустимі речі. Якщо ви не покараєте зло, воно буде зростати в геометричній прогресії. Будуть нові й нові злочини.
Ми їх сюди не звали. Ми не перебуваємо на їхній території. Не ми коїмо ці злочини. Ми їх сюди не кликали. Вони прийшли нас "звільняти"? Від кого? Ви себе звільніть, ви, раби. Ви раби, а ми вільні люди.
Ми маємо честь захищати своїх громадян. Тому що якщо ми цього не зробимо (сьогодні), завтра вони будуть ходити по інших країнах і робити те саме. Завтра вони прийдуть в Казахстан, в будь-яку країну і так само себе поводити. Це люди? Ні, це нелюди.
Що ви з росіянами хочете підписувати - це точно не до мене
ВВС: Яким шляхом, на вашу думку, буде закінчено війну - воєнним чи дипломатичним? Адже якщо говорити про дипломатичний, то Володимир Путін днями заявив, що переговори з Україною зайшли в глухий кут, і не зовсім зрозуміло, в чому полягають ключові розбіжності, про які він казав. А ще кілька тижнів тому в Стамбулі були досягнуті домовленості, про які в Україні говорили, що вони мають всі шанси закінчити війну…
Олексій Данілов: Я як секретар РНБО в цих перемовинах участі не беру, тому коментувати їх не можу.
А якщо хтось собі вигадав, що з росіянами можна про щось домовитись, і вони це будуть виконувати, то я можу нагадати, що у нас з росіянами був 31 травня 1997 року підписаний так званий "великий" договір, в якому є стаття 3.
Уважно почитайте, що там написано. ("Сторони будують відносини на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою" - Ред.)
Там написано: ніколи в житті їх не мало б тут бути. Що ви з росіянами хочете підписувати і хто буде гарантами цих підписів - це точно не до мене. В який спосіб це буде завершено, залежить від багатьох обставин.
ВВС: А ви як думаєте?
Олексій Данілов: Життя покаже. Для того, аби закінчилася війна, росіянам потрібно зробити одну дуже просту річ: забратися з нашої країни. Просто взяти і забратися. Визнати, що це була їхня дуже велика трагедія.
Сплатити всі репарації, які вони мають сплатити. Але я не знаю відповіді на питання: скільки коштує життя, скільки коштує життя тієї дитини, яке забрали ці нелюди. Ну як це можна оцінити?
Церкву Московського патріархату закриє саме життя
ВВС: Чимало критики на свою адресу зібрало рішення влади закрити канали, які належать Петрові Порошенку (4 квітня "Прямий" та "П'ятий" канали заявили, що їх відключили від ефірного цифрового мовлення, зараз на їхніх місцях транслюють державний телеканал "Рада" - Ред.)…
Олексій Данілов: Хто вам сказав, що канали Порошенка закривають, скажіть, будь ласка?
ВВС: Зараз їх забрали з кабелю і цифри, їх можна дивитися тільки в Youtube.
Олексій Данілов: То дивіться в Youtube, дивіться на супутнику, хто вам взагалі таке каже?
Порошенко як людина заможна може собі дозволити їх утримувати, сплачувати, тощо.
Я хотів би спокійно до цього відноситися. У нас є рішення РНБО, де йдеться про те, що національні канали мають брати участь у національному марафоні. Якщо хочуть - хай приєднуються. Хай ведуть всі ці речі.
ВВС: Так вони ж кажуть, що вони хотіли, а їх просто не взяли.
Олексій Данілов: Такого не може бути, щоб когось не взяли, по-перше. По-друге, цим займається відповідна інституція. Я хочу, щоб ми з вами звикли до того, що кожна інституція має займатися своїми справами. Якщо вони будуть якісно ними займатися, то у нас все стане набагато краще і набагато швидше.
Я пам'ятаю, коли закривали канали Медведчука, який був ґвалт. Боже, образили. Боже, закрили. Журналісти виходили молоді, говорили, що нам там нема за що (жити). А з'ясувалося, що у них там заробітна платня була по дві тисячі гривень у Києві.
Дивіться, мало хто розуміє, цього ще немає у свідомості людей, - що після війни у нас буде зовсім інша країна.
ВВС: Можете щось про цю нову країну розказати? Наприклад, зараз 51% українців виступають за те, щоб закрити УПЦ МП…
Олексій Данілов: Дивіться, це спрощене уявлення про життя. Їх саме життя закриє, тому що після такої війни мати якесь відношення до Московії - це взагалі нонсенс.
Це було насаджено нам свого часу. І ми розуміємо, чому репетує Путін - тому що він розуміє, що без Києва, без Печерської лаври, без Софії, імперії немає. Що у них там? Болота.
А щодо нової країни - це могла б бути дуже довга розмова. Суспільство буде інше. Суспільство не дозволить поводити себе так, як це було крайніх 30 років. Ніколи. Давайте це запам'ятаємо. Якщо хтось вважає, що лишиться так, як було раніше, такого не буде. Або я погано знаю наш народ.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом